Гучна справа Тарасова: примарне клопотання і чергові помилки слідства

У Печерському районному суді міста Києва триває судова тяганина навколо справи відомого агробізнесмена Сергія Тарасова. Адвокати підприємця заявляють про численні порушення з боку слідства та суду, які свідчать про фабрикацію справи та системний тиск на їхнього клієнта. Останні події в суді лише підтверджують, що процес набуває ознак замовного характеру, про що розповіли ЗМІ адвокати захисту — передають Судові новини
Клопотання-полуфабрикат як слідство непрофесіоналізму слідства
12 лютого у Печерському суді міста Києва мало відбутися чергове засідання щодо обрання міри запобіжного заходу (МЗЗ) для Сергія Тарасова. Однак замість чіткого розгляду справи, суд зіткнувся з плутаниною у формулюваннях клопотань. Суддя Роман Новак раніше оголосив, що розглядається клопотання про обрання міри запобіжного заходу, тоді як слідчий Лютий А.Б., як виявилося, намагався подати клопотання про застосування запобіжного заходу. Ця різниця є принципово важливою, оскільки за законом ці два типи клопотань мають різний зміст та вимагають різних підходів до їх розгляду.

Адвокати наголошують, що таке змішування термінології є грубим порушенням норм законодавства. Вони підготували зустрічне клопотання, у якому просили суддю Новака провести засідання під відеофіксацію та надати пояснення причин відкликання клопотання. Однак суддя відмовився прийняти документ, що викликає серйозні сумніви щодо об’єктивності судового процесу.
«Ми прибули до суду, щоб нарешті розпочати розглядати це клопотання. Але дізналися, що слідство відкликало своє клопотання щодо Тарасова, а суддя, який до цього так і не міг точно визначити, яке саме клопотання ми розглядатимемо: про застосування чи обрання міри запобіжного заходу, взагалі відмовився проводити засідання. Ми підготували зустрічне клопотання, де попросили суддю Новака провести засідання під відеозапис, щоб офіційно озвучити причини відкликання. Але помічник судді пояснив нам, що засідання 12 лютого не відбудеться, що демонструє розгубленість судді і його небажання приймати участь у сумнівних діях слідства», — зазначив адвокат Олександр Гардецький.

Слідча помилка чи навмисна фабрикація?
Адвокати Тарасова вказують на те, що слідство постійно допускає помилки, які свідчать про навмисну фабрикацію справи. Зокрема, у справі налічується 70 томів матеріалів, але доказова база, як така, відсутня.
«Якщо всі ці процесуальні документи можуть містити таку грубу слідчу помилку, яка наразі визнається органом досудового розслідування, то навіщо, взагалі, направляти такі справи до суду?! Це свідчить тільки про те, що справа дійсно фабрикується. І навіть суд не хоче вийти в залу судових слухань і зафіксувати факт наявності даного клопотання», — розповів адвокат Анатолій Ларін.
Маніпуляції з документами та медійний тиск
Адвокати також звертають увагу на те, що сторона обвинувачення активно використовує ЗМІ та соціальні мережі для дискредитації Тарасова та його захисту. Зокрема, поширюється фейкова інформація про те, що Тарасова оголошено у міжнародний розшук. Однак, за словами адвокатів, жодного офіційного клопотання до українського відділення Інтерполу, яке єдине має повноваження для оголошення у міжнародний розшук, від слідства не надходило.
«Повідомлення у ЗМІ, що Тарасова нібито оголошено у міжнародний розшук, і що його розшукує СБУ — це нісенітниця та чистої води маніпуляція. Адже єдиний вітчизняний орган, який може офіційно і на законних підставах розшукувати підозрюваних за кордоном, це аж ніяк не СБУ, а українське відділення Інтерполу» — підкреслив Олександр Гардецький.
Справа Тарасова стала символом тиску на бізнес в Україні. Адвокати заявляють, що вже три судді з липня 2024 року заявили самовідвід, а інші «захворіли», щоб уникнути розгляду клопотань про відвід прокурора Чеченєва. Це свідчить про ознаки замовного характеру справи та упередженість з боку слідства та судової системи.
Марина Ілляшенко, адвокат Тарасова, зазначила: «Добре, що є змагальний процес і коли до захисту дослухаються та чують. Але ця ситуація знову породила якийсь юридичний дисонанс і показала незнання законів слідством. У даному випадку щодо відкликання клопотання прокурором (або слідчим) має бути застосований вичерпний перелік дій при обранні (продовженні, або зміні) запобіжного заходу. Але нічого з необхідних процесуальних дій ми не побачили».
Міжнародний моніторинг
Справа Тарасова привертає увагу не лише в Україні, але й за її межами. На судових засіданнях присутня Моніторингова місія IAC ISHR, яка слідкує за дотриманням прав людини та норм міжнародного судочинства. У своєму заключенні місія підкреслила, що принцип рівності сторін у судовому процесі порушується, і подальший моніторинг цього кримінального провадження є обґрунтованим.

Справа Сергія Тарасова набуває все більшого резонансу, демонструючи системні проблеми української правоохоронної та судової систем. Адвокати викривають численні порушення, маніпуляції з документами та медійний тиск, які свідчать про фабрикацію справи. Цей кейс став символом боротьби з корупцією та захисту прав бізнесу в Україні, і його подальший розвиток буде на контролі як вітчизняних, так і міжнародних правозахисних організацій.
Андрій Мохник, судовий репортер за матеріалами ЗМІ та відкритих джерел, для Конфлікт ТБ