Основний національний суперник Білорусі це Польща, а не Україна.
Коментує політолог Руслан Павленко
Градус напруження буде зростати не між Білоруссю та Україною, а між Білоруссю та Польщею.
З середини Білорусі видно, що основна зона напруження проходить по кордону з Польщею. Польща близька, в народній свідомості вона продовжує нести флер колишньої метрополії, в Польщу їдуть відпочивати та працювати, з Польщею порівнюють білоруське життя. В Польщу релокується опозиція та активні економічні агенти. Польща для білорусів і приваба, і загроза, і еталон, і антитеза.
Для поляків особливо Західна Білорусь – ментально, культурно, історично – Litwa, ядро Великого князівства Литовського, а отже безпосередньо «їх» землі.
Україна що для поляків, що для білорусів це інопланетяни. Особливо це стало відчутно у Білорусі після 2014 року. Українці для них стали настільки дивні, що вони намагались навіть уникати близького міжособистісного спілкування.
Тому з точки зору національних мета-субєктів, колективних архетипів, зіткнення національних материків відбувається по кордону Білорусі з Польщею. Незалежно від того, як і скільки триватиме війна україно-російська. Захід російських військ з території РБ у 2022 році був скоріше інцидентом, який білоруська еліта воліє не повторювати і не згадувати. Білоруське суспільство підштовхує своє керівництво у інший бік.
About The Author
